- мокротиння
- —————————————————————————————мокроти́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
мокротиння — я, с. Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів … Український тлумачний словник
мокрота — I мокр ота и, ж. Те саме, що мокротиння. II мокрот а и/, ж., розм. Абстр. ім. до мокрий 1), 2) … Український тлумачний словник
мокротинний — а, е. Прикм. до мокротиння … Український тлумачний словник
плювальниця — і, ж. Спеціальна посудина для спльовування слини, мокротиння … Український тлумачний словник
плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо … Український тлумачний словник
плювок — вка/, ч. Виплюнутий згусток слини, мокротиння і т. ін … Український тлумачний словник
прокашлювати — юю, юєш, недок., прока/шляти, яю, яєш, док. 1) неперех. Те саме, що прокашлюватися. 2) перех. Відкашлювати (мокротиння, воду і т. ін.). 3) тільки док. Кашляти якийсь час … Український тлумачний словник
спльовувати — ую, уєш, недок., сплю/нути, ну, неш, док. 1) перех. і неперех., чим. Викидати, видаляти що небудь з рота плювком; випльовувати. 2) неперех. Викидати, видаляти слину, мокротиння з рота плювком; плювати … Український тлумачний словник
сухий — а/, е/. 1) Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. || З невеликою кількістю ґрунтової вологи. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухе місце. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухий одяг. •• До сухо/го досуха. Сиди/ть (опин … Український тлумачний словник
харкати — аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням … Український тлумачний словник